-
1 mental harm
-
2 mental
психічний; розумовий- mental abnormalitymental treatment under probation order — лікування психічного захворювання за наказом суду про направлення засудженого на пробацію
- mental affection
- mental alienation
- mental breakdown
- mental capacity
- mental case
- mental commitment
- mental competence
- mental condition
- mental condition defence
- mental condition defense
- mental coercion
- mental cruelty
- mental defectiveness
- mental deficiency
- mental derangement
- mental disability
- mental disorder
- mental disturbance
- mental element in crime
- mental element of crime
- mental examination
- mental harm
- mental health review tribunal
- mental health
- mental home
- mental hospital
- mental illness
- mental impairment
- mental incapacity
- mental incompetence
- mental insanity
- mental institution
- mental observation
- mental patient
- mental power
- mental specialist
- mental state
- mental state of the accused
- mental subnormality
- mental suffering
- mental torture
- mental trauma
- mental treatment
- mental trouble -
3 infliction
заподіяння, завдання ( особистої або майнової шкоди); призначення, накладання (покарання, стягнення, штрафу тощо); присудження ( неустойки тощо)infliction of bodily injuries to a law enforcement officer — заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу
infliction of capital punishment — винесення вироку смертної кари, призначення смертної кари
- infliction by innocenceinfliction of the death penalty — винесення вироку смертної кари, призначення смертної кари; засудження до смертної кари; виконання вироку смертної кари
- infliction by insanity
- infliction by negligence
- infliction by omission
- infliction of damage
- infliction of harm
- infliction of injury
- infliction of loss
- infliction of mental suffering
- infliction of pain
- infliction of penalty
- infliction of punishment
- infliction of suffering -
4 work
I n робота, праця- finish work завершальні роботи- general work загальні роботи- health work санітарія і гігієна, санітарне обслуговування- jointly initiated work спільно почата справа- public work громадські роботи- skilled mental work кваліфікована/ розумова праця- socially useful work суспільно корисна праця- splitting work розкольницька діяльність- useful work корисна праця- work force робоча сила- work process процес виробництва- work season робочий сезон- work simplification раціоналізація методів роботи- distribution of work розподіл праці в суспільстві- evasion of socially useful work ухиляння від суспільно корисної праці- right to work право на працю- to obtain overtime work отримати понаднормову/ понадурочну роботу- to put more people to work забезпечити вищий рівень зайнятості- to throw smbd. out of work звільнити когось- out of work безробітнийII v1. працювати, робити, трудитися3. викликати, завдавати; спричиняти- to work a constituency обробляти виборців- to work harm заподіяти шкоду- to work for a just cause боротися за праве діло- to work for peace боротися за мир- to work towards reunification боротися за возз'єднання- to work to rule проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з дотриманням правил/ норм- to work smbd. to one's way of thinking схиляти когось на свою сторону; нав'язувати, навіювати комусь свої переконання- to work at smth. працювати над чимсь- to work for victory боротися за перемогу- to work out розробляти (план); виробляти, складати (проект, резолюцію)- to work out a draft resolution виробити/ розробити проект резолюції- to work up збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; штучно викликати, спричиняти- to work up a disturbance розпалювати/ провокувати заворушення
См. также в других словарях:
mental cruelty — n: conduct by one spouse that renders the other s life miserable and unendurable and that is a ground for divorce Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996. mental cruelty … Law dictionary
Mental disorder — Classification and external resources Eight women representing prominent mental diagnoses in the 19th century. (Armand Gautier) ICD 10 F … Wikipedia
mental anguish — men·tal an·guish n: a high degree of emotional pain, distress, torment, or suffering that may aggravate a crime or be a subject of an action for damages or wrongful death: emotional distress Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster.… … Law dictionary
harm — n: loss of or damage to a person s right, property, or physical or mental well being: injury harm vt Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996 … Law dictionary
Mental health first aid — has been defined as the help provided to a person developing a mental health problem or in a mental health crisis. The first aid is given until appropriate professional treatment is received or until the crisis resolves .[1] Mental health first… … Wikipedia
Mental retardation — Classification and external resources ICD 10 F70 F … Wikipedia
harm — {{Roman}}I.{{/Roman}} noun ADJECTIVE ▪ considerable, great, serious, untold (esp. BrE) ▪ He was clearly intent on inflicting serious harm on someone. ▪ irreparable, lasting … Collocations dictionary
Mental Health Act 2001 — The Mental Health Act 2001 sets out the legal procedures for admissions and treatment in approved centres. It aims to protect the rights of everyone using the mental health services. It aims to ensure the patient s best interest is the most… … Wikipedia
Mental environment — The mental environment refers to the sum of all societal influences upon mental health. The term is often used in a context critical of the mental environment in industrialized societies. It is argued that just as industrial societies produce… … Wikipedia
Mental Health (Public Safety and Appeals) (Scotland) Act 1999 — The Mental Health (Public Safety and Appeals) (Scotland) Act 1999 was an act of the Scottish Parliament which was passed by the Parliament in September 1999 and was designed to close a loophole in the law which led to the release of mentally ill… … Wikipedia
harm — harmer, n. /hahrm/, n. 1. physical injury or mental damage; hurt: to do him bodily harm. 2. moral injury; evil; wrong. v.t. 3. to do or cause harm to; injure; damage; hurt: to harm one s reputation. [bef. 900; ME; OE hearm; c. G Harm, ON harmr]… … Universalium
